«Новини податкового законодавства та законодавства щодо єдиного соціального внеску»
«Новини податкового законодавства та законодавства щодо єдиного соціального внеску»
За використання незадекларованої праці законодавством передбачена відповідальність
Кам’янець-Подільське управління Головного управління ДПС у Хмельницькій області повідомляє, що роботодавець порушує норми Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), якщо:
? не оформив із працівником трудовий договір і не повідомив про його найм органи Державної податкової служби;
? якщо офіційно виплачує лише частину заробітної плати, а решту або всю зарплату — у «конверті»;
? якщо укладено цивільно-правову угоду або договір із працівником, який фактично виконує певні трудові функції за посадою на постійному робочому місці і отримує за це винагороду на постійній основі;
? якщо роботодавець здійснює діяльність без реєстрації як юридична, або фізична особа — підприємець і при цьому наймає на роботу працівників.
У всіх вищезазначених випадках роботодавцем порушується КЗпП, а саме:
? здійснюється фактичний допуск до роботи працівників без укладання з ним трудового договору (контракту);
? заробітна плата (винагорода) виплачується без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків та зборів;
? оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
? підміна трудових відносин цивільними — використовується праця працівника без укладання з ним трудового договору (контракту).
Статтею 265 КЗпП за такі порушення передбачено накладення на роботодавців штрафних санкцій.
Про нові «трудові» штрафи
Кам’янець-Подільське управління Головного управління ДПС у Хмельницькій області повідомляє про те, що 03.02.2020 набрав чинності Закон України від 12.12.2019 №378-ІХ «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України», зокрема щодо зменшення штрафів за порушення роботодавцями норм трудового законодавства.
Так, згідно з положеннями цього закону, з 03.02.2020 року застосовуються нові розміри штрафів за порушення роботодавцями норм трудового законодавства, зокрема:
• за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, а також виплату заробітної плати без нарахування і сплати ЄСВ — штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення (до 03.02.2020 року було ? 30);
• за повторне порушення протягом двох років з дня виявлення першого порушення — штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення;
*Вийнятки (Для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку I-III груп, за таке саме порушення, вчинене вперше, замість штрафу передбачається письмове попередження. За повторне впродовж двох років з дня виявлення порушення — штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення);
• за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці ? штраф у розмірі 2 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення (до 03.02.2020 року було ? 10);
• за недотримання гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків передбачених законом України «Про військовий обов’язок та військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ? штраф у розмірі 4 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення (до 03.02.2020 року було ? 10);
*Вийнятки. (Для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, і є платниками єдиного податку 1–3 груп — попередження);
• за недопуск до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах» ? штраф у розмірі 16 мінімальних зарплат (до 03.02.2020 року було ? 100);
• за порушення інших вимог трудового законодавства, окрім передбачених абз. 2–7 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України — штраф у розмірі 1 мінімальної зарплати за кожне таке порушення. За повторне впродовж року з дня виявлення порушення ? 2 розміри мінімальної зарплати за кожне таке порушення.
Підстави для анулювання реєстрації платника ЄП ІV-ї групи за рішенням контролюючого органу
Кам’янець-Подільське управління Головного управління ДПС у Хмельницькій області інформує, що реєстрація платника єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, — в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву (п.п.1 п.299.10 ст.299 ПКУ);
- припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону — в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п.п.2 п.299.10 ст.299 ПКУ);
- якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 % (п.п.4 п.299.10 ст.299 ПКУ);
- якщо платником єдиного податку ІV-ї групи не подано податкову звітність, передбачену п.п.295.9.1 п.295.9 ст.295 ПКУ (п.п.5 п.299.10 ст.299 ПКУ).
У разі виявлення під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку ІV-ї групи невідповідності вимогам п.п.4 п.291.4 та п.291.5 прим.1 ст.291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку ІV-ї групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені гл.11 розд. II ПКУ.
Такий платник податку зобов’язаний перейти на сплату податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення (абз.2 п. 299.11 ст. 299 ПКУ).
До якого контролюючого органу потрібно звернутись для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкоголем та тютюновими виробами?
Кам’янець-Подільське управління Головного управління ДПС у Хмельницькій області повідомляє, що правовідносини, які пов’язані з ліцензуванням, зокрема обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», із змінами та доповненнями (далі — Закон № 481).
Згідно з ст. 15 Закону № 481, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України (далі — КМУ) органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості — і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (ст. 15 Закону № 481).
Відповідно до п.3 положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою КМУ від 06 березня 2019 року № 227 (далі — Положення № 227), основним завданням ДПС є, зокрема, реалізація державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно з п.п. 27 п. 4 Положення № 227 ДПС відповідно до покладених на неї завдань, здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.
Отже, для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, суб’єкту господарювання необхідно звертатись із заявою до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві або до центрів обслуговування платників за місцем провадження діяльності суб’єкта господарювання.
Основні випадки обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Кам’янець-Подільське управління Головного управління ДПС у Хмельницькій області звертає увагу, що продовжується деклараційна кампанія 2020.
Обов’язок подання податкової декларації про майновий стан і доходи у 2020 році виникає у фізичних осіб у випадках отримання доходів протягом 2019 року, а саме:
? від підприємницької діяльності (на загальній системі оподаткування) (п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі — ПКУ));
? від провадження незалежної професійної діяльності (п. 178.4 ст. 178 ПКУ);
? від особи, яка не є податковим агентом (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ);
? від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);
? від операцій з майном відповідно до статей 172 — 173 ПКУ (відчуження майна) (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
? від операцій з інвестиційними активами (п.п. 17.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ);
? з іноземних джерел (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п.п. 170.11.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);
? від успадкування чи отримання в дарунок коштів, майна, майнових або немайнових прав від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення (п. 174.3 ст. 174 ПКУ);
? від відчуження рухомого майна за ухвалою суду, згідно з якою прийнято рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно (п. 173.4 ст. 173 ПКУ);
? від відчуження нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на нерухоме майно (п. 172.5 ст. 172 ПКУ);
? у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, у 2019 — 1 043,25 грн*(п.п. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
? у вигляді суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності у сумі, що перевищує 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, у 2019 — 960,50 грн** (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
? у вигляді благодійної допомоги у сумі, що перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати. У 2019 — 2 086 500,00 грн* (п.п. "б" п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);
? у вигляді цільової благодійної допомоги, не використаної та не поверненої благодійнику в строки, визначені законодавством (п.п. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);
? у вигляді нецільової благодійної допомоги, якщо загальна сума такої допомоги перевищує у 2019 році 2690 грн** (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);
? від продажу власної продукції тваринництва, якщо сума доходу сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У 2019 — 208 650 грн* (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);
? від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі якщо розмір земельних ділянок перевищує
? суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб — платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
? з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ);
? інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Довідково:
* мінімальна заробітна плата, встановлена на 01 січня 2019 року — 4 173 гривня;
** місячний прожитковий мінімум, діючий для працездатної особи станом на 01 січня 2019 року — 1 921 гривня.
За неналежне ведення або неведення Книги обліку доходів і витрат передбачена відповідальність
Кам’янець-Подільське управління Головного управління ДПС у Хмельницькій області звертає увагу, що платники податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник ПДФО зобов’язаний відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі — ПКУ) подавати декларацію про майновий стан і доходи або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
Норми встановлені п.п. "а" п. 176.1 ст. 176 ПКУ.
Форма Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2017 № 591.
Відповідно до ст. 164№ Кодексу України про адміністративне правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі — КУпАП), зокрема неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164№ КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Нові Порядки зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК
Кам’янець-Подільське управління Головного управління ДПС у Хмельницькій області інформує, що 01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі — Постанова № 1165).
Постановою № 1165 затверджено:
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також Постановою № 1165 затверджені критерії ризиковості платника ПДВ, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ та критерії ризиковості здійснення операцій.
З набранням чинності Постанови № 1165 втрачає чинність постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Постанову №1165 опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 23.01.2020 №13.
Інформація для ФОП – платників єдиного податку
Кам’янець-Подільське управління Головного управління ДПС у Хмельницькій області нагадує, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку першої — третьої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків:
? податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку, зокрема, першої — третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ;
? податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, фізичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ;
? податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої — третьої груп для провадження господарської діяльності.
Згідно з 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.
У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).
Сектор забезпечення роботи Кам'янець-Подільського управління ГУ ДПС у Хмельницькій області
